Содержание
У клінічній наркології стан, що виникає після припинення тривалого вживання спиртовмісних речовин, розглядається як тяжке патологічне порушення, яке загрожує життю пацієнта. На відміну від звичайного похмільного синдрому, який є наслідком гострої інтоксикації у здорових людей, абстинентний синдром формується виключно за умови наявності соматичної залежності від етанолу. Намагання перетерпіти цей період або купірувати його народними методами часто призводять до незворотних наслідків. Кваліфіковане лікування алкоголізму у Львові https://xczm.org/likuvannya-alkogolizmu-u-lvovi/ в клініці Crystal в умовах спеціалізованого стаціонару дозволяє провести безпечну фармакологічну корекцію всіх системних порушень та запобігти розвитку гострих метаалкогольних психозів.
Біохімічні та фізіологічні чинники розвитку синдрому відміни
Розвиток абстинентного синдрому зумовлений глибокою адаптацією центральної нервової системи до постійної присутності етанолу, який діє як штучний стимулятор гальмівних ГАМК-рецепторів. При раптовому припиненні надходження спирту баланс нейромедіаторів різко порушується
- Глутаматна гіперактивність. Відсутність стримувального впливу алкоголю провокує масивний викид глутамату, що викликає надмірне збудження нейронів та судомну готовність кори головного мозку.
- Катехоламіновий шторм. Спостерігається різке підвищення рівня адреналіну, норадреналіну та дофаміну в крові, що запускає тяжкі вегетативні розлади.
- Ендогенний дефіцит. Власні системи синтезу гальмівних медіаторів виявляються повністю виснаженими, через що нервова система переходить у стан критичного гіпертонусу.
Клінічна картина та соматичні прояви абстиненції
Симптоматика абстинентного синдрому зачіпає практично всі системи життєдіяльності організму, демонструючи виражений вегетативний та неврологічний дисбаланс
- Серцево-судинні порушення. Фіксується стійка тахікардія, миготлива аритмія та критичні стрибки артеріального тиску, що суттєво підвищує ризик виникнення інфаркту або інсульту.
- Неврологічні розлади. Характерний виражений генералізований тремор кінцівок, мови та повік, порушення координації рухів (атаксія), а також сильний головний біль, викликаний лікворною гіпертензією.
- Шлунково-кишкова дисфункція. Постійна нудота, багаторазова блювота, що не приносить полегшення, анорексія та гострий біль у епігастрії через токсичний гастрит чи панкреатит.
- Порушення сну та психіки. Абсолютне безсоння, тривожність, панічні атаки, рухове збудження та зорові ілюзії, які є передвісниками гострого психозу.
Фармакотерапевтичні стандарти купірування стану в стаціонарі
Безпечне та ефективне усунення абстинентного синдрому можливе лише за допомогою індивідуально підібраного комплексу лікарських засобів під суворим лікарським контролем
- Бензодіазепіни. Золотий стандарт світової наркології. Вони заміщують дію етанолу на ГАМК-рецептори, м’яко гальмують ЦНС, усувають тривогу, нормалізують сон та запобігають судорогам.
- Антиконвульсанти. Призначаються з метою профілактики розвитку розгорнутих епілептичних нападів.
- Бета-адреноблокатори. Використовуються для стабілізації серцевого ритму, зниження артеріального тиску та зменшення вираженості вегетативного тремору.
- Метаболічна підтримка. Введення значних доз вітамінів групи B (особливо тіаміну) попереджує руйнування клітин головного мозку та розвиток синдрому Корсакова.
Чому небезпечно залишатися вдома. Намагання пережити синдром відміни самостійно за допомогою «похмеляння» лише переводить процес у циклічний запій. Використання заспокійливих або серцевих крапель на основі фенобарбіталу вдома є смертельно небезпечним, оскільки поєднання етанолу з барбітуратами викликає гостру дихальну недостатність та кому. За умов відсутності кваліфікованої інфузійної підтримки на 2-4 добу може розвинутися алкогольний делірій, який потребує реанімаційної допомоги.